Вивчення нотної грамоти

Нотний стан

Нотний стан

П’ять лінійок цих чарівних,
Прийняли усіх гостинно,

Тут дієзи і бемолі,
Ключ басовий і скрипковий,
Нотки дружно виступають,
Пісню гарну нам співають,
Отакий гостинний пан,
Його звати – нотний стан.

Нотний стан

Нотний стан - це місце розташування ключівнотпауз, та всіх інших музичних позначень.

Нотний стан складається з п’яти лінійок та чотирьох полів. Поле – це проміжок між лінійками, де також як і на лінійках, пишуть ноти.

Нотний стан

Але щоби записати на нотному стані достатню кількість ноток для виконання сучасної музики, п’яти лінійок та чотирьох полів виявилося замало. Тому придумали ще додаткові лінійки, які малюють над нотним станом, та під нотним станом. На цих додаткових лінійках та між ними також пишуть ноти.

 

 

Ключі

Музичні ключі

 

Ключ – це знак, який визначає місцезнаходження нот на нотному стані. Він розташовується на самому початку нотного стану.

Найбільш розповсюджені три ключі: скрипковий, басовий та ключі “До”.

Скрипковий та басовий зустрічаються найчастіше. У них записано більшість інструментальної музики.

Ключі “До” в основному використовуються для запису вокальних партій. Їх є п’ять, вони розташовуються на кожній лінійці нотного стану, та носять назву від основних співацьких голосів – сопрановий, мецо-сопрановий, альтовий, теноровий та баритоновий.

 

 

Ноти

Як зустрілись До і Ре – кожна ротика дере.
Тут прийшло маленьке Мі: “Чом співаємо самі?”
Тут спішать Фа, Соль, Ля, Сі – “Заспіваймо разом всі!”
До – горобчика гніздо.
Ре – пташки серед дерев.
Мі – так весело мені.
Фа – для пісеньки слова.
Соль – співає дітвора.
Ля – розквітла вся земля.
Сі – зроби добро усім.
І вернімось знову в До.

Ноти, гама до-мажор

 

Перш ніж розпочати вчити нотки, треба знати, що людина, звичайно, здатна чути набагато більше звуків, ніж сім. Але для зручності всі звуки згруповані в октави.

Октава – це сім наших ноток, які періодично повторюються. Всього є  вісім октав.

Їхня назва від найнижчої до найвищої – субконтроктава, контроктава, велика, мала, перша, друга, третя, четверта.

 

На малюнку ми бачимо нотки першої октави.

Нота “ДО” першої октави знаходиться під нотним станом, на першій додатковій лінійці.

 

Нота “РЕ” першої октави знаходиться під нотним станом.

 

Нота “МІ” першої октави знаходиться на першій лінійці нотного стану.

 

Нота “ФА” першої октави знаходиться на першому полі нотного стану.

 

Нота “СОЛЬ” першої октави знаходиться на другій лінійці нотного стану.

 

Нота “ЛЯ” першої октави знаходиться на другому полі нотного стану.

 

Нота “СІ” першої октави знаходиться на третій лінійці нотного стану.

 

 

Тривалості

Тривалість – це довжина звучання ноти. 

Тривалість звука вимірюється шляхом рівномірного відрахування. За основу взято найдовшу в сучасній музиці тривалість – цілу, та шляхом поділу її та кожної наступної на два, утворюють інші тривалості – коротші.

Ціла тривалість – виглядає як незамальована основа.

Рахується – ( 1-і-2-і-3-і-4-і )

Ціла тривалість

Половинка - виглядає як незамальована основа зі штилем.

Рахується – ( 1-і-2-і )

Тривалість половинка

Четверть - виглядає як замальована основа зі штилем.

Рахується – ( 1-і )

Тривалість четверть

Восьма - виглядає як замальована основа зі штилем та хвостиком, існує ще інший запис декількох восьмих підряд – об’єднаних ребром.

Рахується – ( раз, або і )

Тривалість восьма

Шістнадцята - виглядає як замальована основа зі штилем та двома хвостиками. Інший запис декількох шістнадцятих підряд – об’єднаних двома ребрами.

Рахується – ( та )

Тривалість шістнадцята

 

Паузи

Пауза – назвали так
Мовчазний і тихий знак.
Буде він усіх навчати,
Як у музиці… мовчати.

   Як ви вже здогадались з віршика, пауза – це знак мовчання.

Коли ми бачимо в нотах паузу – ми зупиняємося на той відрізок часу, який триває пауза. Назва та тривалість пауз така сама як і тривалостей нот. Відрізняються вони лише записом.

Ціла пауза - виглядає, як прямокутник, що висить на лінійці.

Рахується – ( 1-і-2-і-3-і-4-і )

Ціла пауза

Половинка пауза - подібна до цілої, але прямокутник лежить на лінійці.

Рахується – ( 1-і-2-і )

Половинка пауза

Четверть пауза - виглядає як зигзаг.

Рахується – ( 1-і )

Четверть пауза

Восьма пауза - подібна на гачок.

Рахується – ( раз, або і )

Восьма пауза

Шістнадцята пауза - виглядає, як два гачки.

Рахується – ( та )

Шістнадцята пауза

 

Знаки альтерації

Для позначення підвищення чи пониження основних звуків гами використовуються знаки альтерації.

Є три основні знаки альтерації – дієз, бемоль, бекар.

 

ДІЄЗ - підвищує ноту на півтона.

БЕМОЛЬ - понижує ноту на півтона.

БЕКАР - скасовує дію знаків альтерації, тобто відновлює попередню висоту звуків.

При записі знак альтерації знаходиться зліва біля ноти.

 

Інтервали

Інтервал - це відстань між двома нотами, взятими по висоті.

Є вісім основних інтервалів

прімасекундатерціякварта,квінтасекстасептімаоктава.

Вони носять назву від кількості ступенів – тобто нот гами, які вони охоплюють.

 

Пріма - повторення одного й того ж звука. Наприклад у хорі в різних голосах; на гітарі - одна й та сама нота, взята на різних струнах, і т.д.

У нотах позначається - ч.1 - тобто “чиста пріма”.

Інтервал пріма

Секунда - охоплює два ступені. Позначається цифрою 2. Буває мала - м.2, та велика - в.2. Мала секунда має пів тона, велика – тон.

Інтервал секунда

Терція - охоплює три ступені. Позначається цифрою 3. Буває мала - м.3, та велика - в.3. Мала має півтора тона, велика – два тони.

Інтервал терція

Кварта - охоплює чотири ступені. Позначається цифрою 4. Буває чиста кварта - ч.4, та збільшена кварта - зб.4. Чиста кварта містить два з половиною тони, збільшена – три тони.

Інтервал квартаКвінта - охоплює пять ступенів. Позначається цифрою 5. Буває зменшена - зм.5, та чиста - ч.5. Зменшена квінта має три тони, чиста – три з половиною.

Інтервал квінта

Секста - охоплює шість ступенів. Позначається цифрою 6. Буває мала - м.6, та велика - в.6. Мала має чотири тони, велика – чотири з половиною.

Інтервал секста

Септіма - охоплює сім ступенів. Позначається цифрою 7. Буває мала септіма - м.7, та велика септіма - в.7. Мала має пять тонів, велика – пять з половиною.

Інтервал септіма

Октава - охоплює вісім ступенів. Позначається цифрою 8. Буває чиста октава - ч.8.  Має шість тонів.

Інтервал октава

 

Метро-ритм

Ритмом у музиці зветься впорядковане чергування довгих та коротких, акцентованих та неакцентованих звуків, організованих за допомогою метра.

Метр - це рівномірна пульсація у часі.

Для впорядкованості музичний твір ділять на такти, які відокремлені тактовими рисками.

Такт, тактова риска

Такт умовно ділять на долі, перша з яких є акцентована, тобто сильна, інші – слабі.

На самому початку твору ставиться розмір такту – він залежить від кількості вимірювальних долей, вміщених у ньому. Вимірювальною долею можуть бути ціла, половинка, четверть, восьма та шістнадцята.

Розмір такту позначається дробом, який ставиться на нотному стані. Верхня цифра (чисельник) – вказує кількість долей, нижня (знаменник) – тривалість кожної долі.

Позначення розміру виставляється на початку музичного твору, а також у місцях, де розмір такту змінюється.

Приклад розміру 2/4 – “дві-четверті” :

Розмір дві-четверті

Приклад розміру 3/4 – “три-четверті” :

Розмір три-четверті

Приклад розміру 4/4 – “чотири-четверті” :

Розмір чотири-четвертіПриклад розміру 3/8 – “три-восьмі” :

Розмір 3/8

Приклад розміру – 6/8 – “шість-восьмих” :

Розмір 6/8

 

Динаміка

Динаміка (від грецького dynamis – сила) в музиці – це сила звучання музичного твору. 

Під час виконання музичного твору сила звучання змінюється, і ця зміна сили звучання зветься динамічними відтінками, або нюансами.

                                             Таблиця динамічних позначень       

 

Повне італійське
позначення
Скорочене
позначення
Вимова
Значення
pianissimo PP п'яніссімо дуже тихо
piano P п'яно тихо
mezzo piano mP меццо-п'яно не дуже тихо
mezzo forte mF меццо-форте не дуже голосно
forte f форте голосно
fortissimo ff фортіссімо дуже голосно
crescendo cresc. крещендо посилюючи
poco a poco crescendo   поко а поко крещендо мало помалу посилюючи
piu forte piu f п'ю форте голосніше
meno forte meno f мено форте менш голосно
decrescendo   декрещендо послаблюючи
diminuendo dim. дімінуендо послаблюючи
poco a poco diminuendo   поко а поко дімінуендо поступово послаблюючи
smorzando   сморцандо згасаючи
morendo   морендо завмираючи
sforzando sf сфорцандо раптове посилення

Темп

Темп – це швидкість руху в музичному творі. 

Розрізняють повільні, помірні та швидкі темпи. Позначення темпів, як і переважної більшості додаткових позначень у нотах пишуться італійською мовою.

                                                      Повільні темпи

 

Італійське
позначення
Вимова
Значення
Largo лярго дуже протяжно, широко
Larghetto ляргетто протяжно
Lento ленто протяжно
Adagio адажіо повільно, спокійно
Grave граве важко, поважно

 

                                                      Помірні темпи

 

Італійське
позначення
Вимова
Значення
Andante анданте помірно повільно
Andantino андантіно швидше ніж анданте
Moderato модерато помірно швидко
Allegretto алегретто пожвавлено

 

                                                      Швидкі темпи

 

Італійське
позначення
Вимова
Значення
Allegro алегро швидко
Vivo, Vivace віво, віваче жваво
Presto престо швидко
Prestissimo престіссімо дуже швидко

 

Темп на протязі твору дуже часто змінюється. Тому вживаються позначення, що характеризують переходи від одного рівня темпу до іншого.

                                             Таблиця темпових змін

 

Італійське
позначення
Вимова
Значення
accelerando
accel., acceler.
аччелерандо прискорюючи
animando анімандо пожвавлюючи
rallentando
rall., rallent.
ралентандо уповільнюючи
ritardando
rit., ritard.
рітардандо уповільнюючи
ritenuto
rit.
рітенуто затримуюючи
stretto стретто стисло (прискорюючи)
a tempo
tempo primo
а темпо
темпо прімо
повернення до
попереднього темпу

 

Характер виконання

Позначень характеру виконання музичних творів досить багато, їх переліку присвячені цілі словники. У наведеній таблиці вказано найголовніші з них:

 

Італійське
позначення
Вимова
Значення
affetuoso афетуозо пристрасно
agitato аджітато тривожно, стурбовано
ad libitum ад лібітум [лат.] на свій розсуд
alla marcia алля марчіа в стилі маршу
amoroso аморозо з любов'ю
animato анімато з душею
apassionato апасьонато палко, пристрасно
brillante брильянте блискуче
cantabile кантабіле наспівно
capriccioso капріччозо примхливо, дивно
dolce дольче ніжно
doloroso дольорозо сумно, журливо
energico енерджіко рішуче
espressivo еспресіво виразно
flessibile флессібіле гнучко
fresco фреско свіжо
furioso фурйозо люто, несамовито
giocoso джіокозо грайливо
grazioso граціозо граціозно
ironico іроніко глузливо
lacrimoso лякрімозо журливо, скорботно
maestoso маестозо урочисто, велично
marciale марчіале подібно до маршу
mesto место сумно, журливо
naturale натурале просто, безпосередньо
pesante пезанте важко
pomposo помпозо пишно, урочисто
quasi fantasia квазі фантазія начебто фантазія
risoluto різолюто рішуче
rubato рубато вільно
scherzando скерцандо жартівливо, жваво
semplice семпліче просто
serioso серйозо поважно
sostenuto состенуто стримано
spirituoso спірітуозо палко, гаряче
tenuto тенуто витримано
tranquillo транквілльо спокійно, не поспішаючи
vigoroso вігорозо бадьоро, сміливо
con moto кон мото рухливо
con spirito кон спіріто з піднесенням
con fuoco кон фуоко з вогнем
con brio кон бріо з жаром