Найвідоміші музичні твори
«Щедрик» — музичний подарунок світові
Щороку напередодні Різдва звідусіль лунає чарівна музика найвідомішої американської колядки «Carol of the Bells» («Колядка дзвонів»). Мелодія різдвяних дзвіночків звучить із рекламних роликів, популярних фільмів та святкових програм. Однак мало хто здогадується, що традиційна різдвяна пісня американців і європейців родом з України та є адаптацією легендарної української щедрівки.
Славнозвісну українську народну пісню «Щедрик» талановито обробив вітчизняний композитор Микола Леонтович. Неймовірно, та всього-на-всього три ноти і чотири звуки (до-сі-до-ля) знадобилися автору, щоб прославити невгамовний співочий запал українців на увесь світ.
Дослідники історії музики припускають, що Леонтович працював над «Щедриком» протягом усього життя, немов ювелір майстерно відточуючи філігранну оправу для пісенного діаманту нашої країни. Перша редакція «Щедрика» вийшла до 1901-1902 років, а остання — п’ята — в 1919 році. Щедрівку розпочинають сопрано, далі підхоплюють альти, тенори, баси і мелодія досягає апогею, завершують музичну композицію знову сопрано.
Вперше українську щедрівку в хоровій обробці композитора Леонтовича у грудні 1916-го виконали студенти Київського університету імені Святого Володимира. Саме тоді скромний вінницький педагог став відомий серед музикантів як наймайстерніший аранжувальник народних пісень.
Вже за кілька років, 1922-го, знаменита українська щедрівка підкорила Нью-Йорк. Американці вперше почули «Щедрик» у виконанні хору Олександра Кошиця на концерті в Карнегі-Холі… І почалося. Пісня настільки запала в душу слухачам, що зовсім скоро з’явилась її англомовна версія. Нові слова для українського «Щедрика» написав американець українського походження Пітер Вільховський, назвавши своє творіння «Колядкою дзвонів». Щоправда, в його тексті вже немає ластівочки, яка викликає господаря з домівки — натомість міститься заклик «Дзвеніть срібні дзвони, веселі різдвяні дзвони, Христос народився».
Так перлина української пісенної творчості «Щедрик» потрапила за океан і стала найвідомішою американською та європейською колядкою.
Первісний текст «Щедрика» повертає нас у забуті прадавні часи, коли Новий рік святкували навесні разом з прильотом птахів і відновленням природи. Англомовна ж версія пов’язана з Різдвом, і ґрунтується на легенді про те, що в ніч народження Ісуса Христа, по всьому світу дивовижним співом залунали дзвони. Ось так невідома світові українська щедрівка перетворилася на улюблену різдвяну колядку, а дзвоник став невід’ємним символом Різдва на Заході.
Відтоді маленьке українське диво «Щедрик» мандрує континентами, трансформується, приміряє різні жанри та ролі, жонглює музичними інструментами та голосами, і навіть знімається в кіно. «Сам удома», «Гаррі Поттер», «Сімпсони», «Південний парк» — ці популярні кінострічки та мультики об’єднує неповторний музичний подарунок Леонтовича світові, щира українська мелодія, яка знайшла відгук у серцях мільйонів людей з різних куточків Землі.
Микола Леонтович подарував українській народній пісні шалену популярність, змусивши людство згадувати кілька дзвінких нот щоразу, коли разом з першим снігом у гості поспішають зимові свята.
Ось ноти «Щедрика», відомого світові як традиційна різдвяна колядка під назвою «Carol of the Bells»:
Ave Maria
Ave Maria (з лат. - Радуйся, Благодатна Маріє) – це музичні твори, написані на текст католицької молитви або на вільний текст, що включає звернення до Діви Марії.
Текст католицького гімну Ave Maria (його назвою служать перші слова) – це вітання архангела Гавриїла Діві Марії при Благовіщенні (був канонізований на Тридентському соборі, 1545-63 рр.).
Ось текст молитви на латині:
Ave, Maria, gratia plena; Dominus tecum;
benedicta tu in mulieribus,
et benedictus fructus ventris tui, Iesus.
Sancta Maria, Mater Dei, ora pro nobis peccatoribus,
nunc et in hora mortis nostrae.
Amen.
Перші музичні твори на текст молитви Ave Maria написані ще до його канонізації, на початку 16 ст., французьким композитором Ж. Мутоном. Традиційною формою музичного втілення гімну в 16-17 ст. був багатоголосний мотет a cappella, з розвиненою поліфонією, переважно, імітаційного складу. З тексту Ave Maria в мотеті використовувалася зазвичай лише його перша фраза. Мелодія на цей текст виконувала в мотеті роль cantus firmus (задана мелодія в одному з голосів поліфонічної композиції, на основі якої конструювалося багатоголосне ціле). Найбільш відомі мотети на слова Ave Maria належать франко-фламандським композиторам Жоскену Депре і Я. Аркадельту. Такі твори використовувалися в католицькому богослужінні у дні свят, посвячених діві Марії.
У 19-20 ст. твори під назвою Ave Maria більш різноманітні за жанром. Це в овновному світські композиції. Іноді вони написані на новий, не канонічний текст, з якого зберігається лише звернення до діви Марії. У їх числі арії і пісні для голосу з інструментальним супроводом Ф. Шуберта, Л. Керубіні, Ш. Гуно (в якості супроводу Керубіні і Гуно використовували прелюдію C-dur з першого тому “Добре темперованого клавіру” Й. С. Баха), Е. Віла Лобоса, хори a cappella і з оркестром Ю. Ельснера, Й. Брамса, А. Брукнера, Дж. Верді, І. Стравінського. Ave Maria включена в якості епізоду в оперу “Отелло” Верді.
Один з ранніх зразків гомофонно-гармонічного втілення традиційного тексту служить Ave Maria Д. С. Бортнянського для 2-х жіночих голосів у супроводі струнних інструментів і 2-х валторн (1775 р.).
Ось ноти двох найвідоміших творів Ave Maria – Ф.Шуберта (скачати ноти Ave Maria - Ф.Шуберт у .pdf):
Ноти Ave Maria, Ш.Гуно (скачати ноти Ave Maria - Ш.Гуно у .pdf):
